1.    
  2.     УКЛОНЯТИСЯ

УКЛОНЯТИСЯ

УКЛОНЯТИСЯ (ВКЛОНЯТИСЯ), яюся, яєшся, недок., УКЛОНИТИСЯ (ВКЛОНИТИСЯ), лонюся, лонишся, док.

1. кому і без додатка. Нахиляти голову або верхню частину тулуба на знак вітання, пошани і т. ін. [Анна:] Ви — дон Жуан? [Д. Жуан (уклоняючись):] До вашої послуги (Леся Українка, III, 1952, 338); Став [гість] на порозі І, уклонившися, вітав Марію тихо (Тарас Шевченко, II, 1953, 309); Впізнавши пана Вжеського, він шанобливо вклонився і допоміг йому злізти з коня (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 7); Співачка юна на естраді Вклонилась похапцем громаді (Максим Рильський, Братерство, 1950, 107);

//  чому. Відвідувати що-небудь, виявляючи свою пошану. Мені вдавалося, що ця стіна [паризьких комунарів] Вся — з бронзи, мармуру й граніту. Вона ж — звичайна, кам’яна… Та посланці з усього світу Священній уклоняються стіні (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 107); 1843 року Шевченко відвідав рідні місця на Україні, побував у Кирилівці.., уклонився могилам батьків (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 34). Уклонятися (уклонитися) до землі (низько) кому, чому — дуже схилятися, виражаючи пошану. Шрам став поруч із Череванем; діти їм уклонились до землі; вони їх і благословили (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Під загальні оплески йде й стає на трибуну представник селян. Низько вклоняється всьому театру (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 19).

2. перед ким — чим. Бути великим прихильником, шанувальником кого-, чого-небудь. Де юнаки, що колись Перед тобою уклонялись? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 404); — Я не зрікаюсь його, — вихвалявся він, — я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило (Панас Мирний, III, 1954, 259).

3. кому. Вітати кого-небудь письмово, у листі, або через іншу особу, виражаючи пошану. Прохає він своїх товаришів, як будуть повертати у край рідний, уклонитися від нього отцю-неньці й вірній дружині… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182).

4. кому, перед ким. Принижуватися, запобігати перед ким-небудь; покорятися комусь. Він не з таких, щоб уклонятися перед багатіями (Іван Багмут, Опов., 1959, 5); — Руські люди потреби не мають уклонятися тим [римським] папам (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 577).

Як правильно писати та вживати слово – УКЛОНЯТИСЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – УКЛОНЯТИСЯ Том 10 — Стор. 418. – словник української мови

Українська мова словник слово «УКЛОНЯТИСЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

УКЛОНЯТИСЯ

24.10.2018

Написати коментар