УТЮ́Г

УТЮ́Г, а, чол.

1. Те саме, що праска. Електричний утюг не виключався ні на мить; він розжарився так, що, здавалося, шипів навіть від погляду (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 240).

2. спец. Пристрій для вирівнювання, згладжування ґрунтових доріг, полів і т. ін. Для згладжування поверхні поливного поля застосовують також металеві і дерев’яні утюги — кінні і тракторні (Механізація і електрифікація.., 1953, 310); Вирівнюють поверхню [зрошуваної площі] тракторними утюгами, грейдерами (Овочівництво, 1956, 126).

Як правильно писати та вживати слово – УТЮ́Г – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – УТЮ́Г Том 10 — Стор. 524. – словник української мови

Українська мова словник слово «УТЮ́Г» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).