1.    
  2.     УВІКОВІ́ЧЕНИЙ

УВІКОВІ́ЧЕНИЙ

УВІКОВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до увіковічити. Скільки у моїй Вітчизні є Місць, людською славою відмічених, Вдячними нащадками увіковічених: (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 24).

Як правильно писати та вживати слово – УВІКОВІ́ЧЕНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – УВІКОВІ́ЧЕНИЙ Том 10 — Стор. 366. – словник української мови

Українська мова словник слово «УВІКОВІ́ЧЕНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

УВІКОВІ́ЧЕНИЙ

22.01.2017

Написати коментар