1.    
  2.     ВЙО́КАННЯ

ВЙО́КАННЯ

ВЙО́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням вйокати й звуки, утворювані цією дією. Незабаром і справді до них долинуло хропіння коней, шерхіт полоззя на снігу, вйокання (Леонід Смілянський, Крила, 1954, 60); Коні хропуть та лунко б’ють об дорогу копитами.. Позаду чути ще вйокання (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 53).

Як правильно писати та вживати слово – ВЙО́КАННЯ

Джерело – словник СУМ – ВЙО́КАННЯ Том 1 — Стор. 695.

Значення та приклади вживання слова «ВЙО́КАННЯ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВЙО́КАННЯ

07.01.2017

Написати коментар