1.    
  2.     ВАРЕ́НИК

ВАРЕ́НИК

ВАРЕ́НИК, а, чол. Невеликий варений виріб, зліплений з прісного тіста і начинений сиром, ягодами, капустою і т. ін. Славний обід у тітки. Простий: борщ з сметаною, вареники з сиром (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); Огириха з невісткою за столом вареники ліпили (Андрій Головко, II, 1957, 141). Як вареник у маслі (у сметані) — про людину, яка живе у великих достатках. — Вашій Лукині буде за ним, як вареникові у сметані (Нечуй-Левицький, III, 1956, 325); Жив собі, як вареник у маслі (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 82).

Значення слова – ВАРЕ́НИК – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ВАРЕ́НИК Том 1 — Стор. 291. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ВАРЕ́НИК» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ВАРЕ́НИК

11.05.2018

Написати коментар