1.    
  2.     ВАРІА́НТ

ВАРІА́НТ

ВАРІА́НТ, а, чол. 1. Видозміна, різновид чого-небудь. Я думаю, що се не пусте освоїтись одразу з новою мовою і з варіантами в програмі, прилучивши до того нормальну, вже саму по собі чималу роботу (Леся Українка, V, 1956, 381); Двічі зазирає до кабінету великий маршалок, а Сагайдачний все розгортає різні варіанти походу (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 500); В уяві малювалися варіанти тунелю (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 112); // Той самий твір (літературний, музичний, фольклорний і т. ін.) в іншій редакції. Корнійчук.. знайомився з учасниками героїчної боротьби.., читав їм перші варіанти п’єси (Українська література, 10 клас, 1957, 124); На мотив популярної пісні про громадянську війну — «Тачанка» в час війни було створено багато її варіантів, зокрема «Партизанська тачанка» (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 64); // шах. Одна з комбінацій ходів, можливих при даному положенні фігур на шаховому полі. Форсований виграючий варіант.

Як правильно писати та вживати слово – ВАРІА́НТ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ВАРІА́НТ Том 1 — Стор. 292. – словник української мови

Українська мова словник слово «ВАРІА́НТ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ВАРІА́НТ

28.10.2018

Написати коментар