1.    
  2.     ВДИХ

ВДИХ

ВДИХ, у, чол. Кожне окреме втягування повітря в легені при диханні; протилежне видих. Вимірювання обводу грудної клітки треба провадити при опущених руках, у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (Шкільна гігієна, 1954, 45); Тарас на своєму балконі займався фізкультурою. Він робив глибокі вдихи і видихи (Микола Трублаїні, III, 1956, 308).

Як правильно писати та вживати слово – ВДИХ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ВДИХ Том 1 — Стор. 311. – словник української мови

Українська мова словник слово «ВДИХ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ВДИХ

21.06.2018

Написати коментар