1.    
  2.     ВІДСТУ́ПНИЦЬКИЙ

ВІДСТУ́ПНИЦЬКИЙ

ВІДСТУ́ПНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до відступник. Тут, уже на королівській службі,.. його кості швидко обросли відступницьким м’ясом (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 18).

2. Стос. до відступництва. Партія викрила відступницьку, ворожу суть ідеї мирного співіснування в ідеологічній галузі (Комуніст України, 4, 1963, 63).

Як правильно писати та вживати слово – ВІДСТУ́ПНИЦЬКИЙ

Джерело – словник СУМ – ВІДСТУ́ПНИЦЬКИЙ Том 1 — Стор. 645.

Тлумачення та значення слова «ВІДСТУ́ПНИЦЬКИЙ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВІДСТУ́ПНИЦЬКИЙ

25.02.2017

Написати коментар