1.    
  2.     ВІДВА́ЖНИЙ

ВІДВА́ЖНИЙ

ВІДВА́ЖНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; безстрашний, сміливий, хоробрий. Яка б страховина перед ним [Чіпкою] не вставала — не злякати їй його відважного духу (Панас Мирний, II, 1954, 52); — Відважні хлопчаки! І я колись був таким (Іван Франко, VI, 1951, 178); Хай славлять поети своїми піснями героїв відважних твоїх (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 68); // Який виражає відвагу. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка, I, 1951, 173); Відважний вчинок; // у знач. ім. відважний, ного, чол. Той, хто не боїться небезпеки; сміливець. Троянці всі тут заревли. Одважних стали обнімати (Іван Котляревський, I, 1952, 223).

Як правильно писати та вживати слово – ВІДВА́ЖНИЙ

Джерело – словник СУМ – ВІДВА́ЖНИЙ Том 1 — Стор. 560.

Тлумачення та значення слова «ВІДВА́ЖНИЙ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВІДВА́ЖНИЙ

01.04.2017

Написати коментар

Notice: Undefined variable: user_ID in /home/yuuLJYCpqZnz/dulinua.hostenko.net/wp-content/themes/slovnik/comments.php on line 77