1.    
  2.     ВІХОЛИТИ

ВІХОЛИТИ

ВІХОЛИТИ, ить, недок., рідко.

1. Піднімаючи сніг угору, крутити ним. Різучий вітер крутив і віхолив по дорозі, жбурляв колючим снігом за шию (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 72);

//  безос. Мете, крутить снігом. Надворі віхолить.

2. Розвіватися, майоріти. Передав старшині вісім тисяч червінців золотом серед поля, де віхолив стяг його величності (Іван Ле, Україна, 1940, 176).

Як правильно писати та вживати слово – ВІХОЛИТИ

Джерело – словник СУМ – ВІХОЛИТИ Том 1 — Стор. 690.

Значення та приклади вживання слова «ВІХОЛИТИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВІХОЛИТИ

07.02.2017

Написати коментар