1.    
  2.     ВКАРБОВУВАТИ

ВКАРБОВУВАТИ

ВКАРБОВУВАТИ (УКАРБОВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКАРБУВАТИ (УКАРБУВАТИ), ую, уєш, док., перех.

1. Вирізьблювати напис, візерунок і т. ін. на чому-небудь твердому. Так і застигнув у розгоні Солдат на бронзовій колоні, В яку різець укарбував Імення рівними рядами (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 256);  * Образно. Ледь світати починало, Як я вже в зошит свій.. бліденьким саморобним атраментом Вкарбовував римовані рядки (Леонід Первомайський, II, 1958, 105).

2. перен. Міцно закріплювати що-небудь у пам’яті, душі тощо. Будь проклята вовік, фашистська сила,.. що в пам’ять вкарбувала назавжди дитя, ножем убите при хатині (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 105).

Як правильно писати та вживати слово – ВКАРБОВУВАТИ

Джерело – словник СУМ – ВКАРБОВУВАТИ Том 1 — Стор. 695.

Тлумачення та значення слова «ВКАРБОВУВАТИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВКАРБОВУВАТИ

24.04.2017

Написати коментар