1.    
  2.     ВКЛИНЮВАТИСЯ

ВКЛИНЮВАТИСЯ

ВКЛИНЮВАТИСЯ (УКЛИНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВКЛИНИТИСЯ (УКЛИНИТИСЯ), нюся, ни́шся, док.

1. Входити клином, вузькою смугою в що-небудь. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (Олесь Донченко, III, 1956, 234); [Коренєв:] А якби інша вклинилась порода, це значно вам порушило б проект будови греблі? (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 373).

2. Втискуватися, вторгатися кудись, у середину чого-небудь. Його плече вклинилося між круглим м’язистим плечем майора і кістлявим раменом Михайла (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 15); На світанку наша артилерія шквалом вогню обрушилася на ворога, що вклинився в нашу оборону (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 416).

Як правильно писати та вживати слово – ВКЛИНЮВАТИСЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ВКЛИНЮВАТИСЯ Том 1 — Стор. 697. – словник української мови

Українська мова словник слово «ВКЛИНЮВАТИСЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ВКЛИНЮВАТИСЯ

04.09.2018

Написати коментар