1.    
  2.     ВКОВУВАТИ

ВКОВУВАТИ

ВКОВУВАТИ (УКОВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКУВАТИ (УКУВАТИ) і ВКУТИ (УКУТИ), вкую, вкуєш, док., перех.

1. Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого-небудь;

//  Закувати (в кайдани).  * Образно. Не дайсь, красо, тому в руки, Хто тя [тебе] хоче в пута вкути! (Іван Франко, X, 1954, 17).

2. тільки док., розм. Куючи, зробити що-небудь; викувати.  * Образно. Хто розуму не має, тому й коваль не вкує (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 250).

Як правильно писати та вживати слово – ВКОВУВАТИ

Джерело – словник СУМ – ВКОВУВАТИ Том 1 — Стор. 698.

Значення та приклади вживання слова «ВКОВУВАТИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВКОВУВАТИ

07.04.2017

Написати коментар