1.    
  2.     ВЛИВАТИ

ВЛИВАТИ

ВЛИВАТИ 1 (УЛИВАТИ), аю, аєш, недок., ВЛИТИ і ВВІЛЛИТИ (УЛИТИ, УВІЛЛЯТИ), увіллю, увіллєш і уллю, уллєш, док., перех.

ВЛИВАТИ 2 див. уливати 1.

1. Лити що-небудь кудись, у середину чогось. Багатим та скупим вливали Розтопленеє срібло в рот (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Ми кинулись вливати фізіологічний розчин, глюкозу, кров (Юрій Яновський, II, 1954, 13); Він побіг до сусідів і сказав, що Явдоха впала і не встає. Сусіди прибігли в хату, розціпили Явдосі рота і влили води (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367); Сьогодні я чомусь не п’янію, хоч уже ввілляв у себе не один келех ризького бальзаму (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 197);  * Образно. І в кожну пісню увіллю Весь жар, всю кров мою (Олесь. Вибр., 1958, 193).

2. перен. Викликати якесь почуття, настрій, вселяти думку. Надія заспокоює серце, душу, вливає в серце радість із степовим повітрям (Нечуй-Левицький, III, 1956, 316); Тарас Шевченко вливав у серця своїх земляків віру в те, що настане такий час, коли оживуть степи, озера (Павло Тичина, III, 1957, 488); Ся промова відразу влила в зібрання бадьорий, живий настрій (Іван Франко, VII, 1951, 433).

3. перен. Уводити, вносити щось до складу чого-небудь. Письменники Радянської України прагнуть повно влити свої творчі зусилля у всенародний труд будівництва комунізму (Літературна газета, 11.III 1959, 2); Влити картки в картотеку.

Як правильно писати та вживати слово – ВЛИВАТИ

Джерело – словник СУМ – ВЛИВАТИ Том 1 — Стор. 704.

Тлумачення та значення слова «ВЛИВАТИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВЛИВАТИ

19.12.2016

Написати коментар