1.    
  2.     ВНУЧА́ТКО

ВНУЧА́ТКО

ВНУЧА́ТКО (ОНУЧА́ТКО, рідко УНУЧА́ТКО), а, сер. Зменш.-пестл. до внуча. А він онучаток своїх так уже жалує! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 130); Дожидала у хату невістки, Онучаток, неначе пташат (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 165).

Як правильно писати та вживати слово – ВНУЧА́ТКО

Джерело – словник СУМ – ВНУЧА́ТКО Том 1 — Стор. 710.

Тлумачення та значення слова «ВНУЧА́ТКО» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВНУЧА́ТКО

12.05.2017

Написати коментар