1.    
  2.     ВО́ЛЕНЬКА

ВО́ЛЕНЬКА

ВО́ЛЕНЬКА, и, жін., нар.-поет. Пестл. до воля 2, 4—6. Проситиму зробити послідню мою воленьку (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 347); Кому воля, кому неволя? А парубкам уся воленька (Народна лірика, 1956, 359); Ба, що ж робить! не всім же На світі вільним буть, Століття люди б’ються, Щоб воленьки здобуть!.. (Леся Українка, I, 1951, 36); Мені здається, що ніколи Воно не бачитиме волі, Святої воленьки (Тарас Шевченко, II, 1953, 204).

Як правильно писати та вживати слово – ВО́ЛЕНЬКА

Джерело – словник СУМ – ВО́ЛЕНЬКА Том 1 — Стор. 726.

Значення та приклади вживання слова «ВО́ЛЕНЬКА» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВО́ЛЕНЬКА

29.12.2016

Написати коментар