1.    
  2.     ВИ́ГРАШКА

ВИ́ГРАШКА

ВИ́ГРАШКА, и, жін.

1. Те, що розважає, допомагає приємно проводити час; розвага. У нашої старої пані Малії паничі були .. Вона й бере мене в покої Синкам на виграшку (Тарас Шевченко, II, 1953, 63); Мимоволі зринули в голові його товариство, безпечні виграшки, щирі розмови, коли не було чого ховати в душі од хлопців (Степан Васильченко, I, 1959, 162).

2. Предмет, що служить дітям для гри, розваги; іграшка. [Марфа Варфоломіївна:] Кажуть, що кожному зростові свої виграшки, а тобі й до старості ляльки людьми здаватимуться… (Марко Кропивницький, II, 1958, 269);  * Образно. Треба тільки завжди розрізняти органічно виниклі, потрібні неологізми від неологізмів-брязкалець, виграшок, цяцьок (Максим Рильський, III, 1956, 75).

Як правильно писати та вживати слово – ВИ́ГРАШКА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ВИ́ГРАШКА Том 1 — Стор. 379. – словник української мови

Українська мова словник слово «ВИ́ГРАШКА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ВИ́ГРАШКА

08.05.2018

Написати коментар