1.    
  2.     ВИ́ПНУТИЙ

ВИ́ПНУТИЙ

ВИ́ПНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до випнути. Сам Маковейчик маленький на зріст, але груди має розвинені й завжди випнуті молодцювато — «колесом» (Олесь Гончар, I, 1954, 48).

2. прикм. Який видається, виступає наперед. Трохи випнуті вилиці й дивовижно пухнасті брови і вії робили його обличчя виразним, — воно одразу запам’ятовувалося (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 34); Довкола випнутого підборіддя двома струмками спадали пругкі вуса (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 26).

Значення слова – ВИ́ПНУТИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ВИ́ПНУТИЙ Том 1 — Стор. 456. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ВИ́ПНУТИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ВИ́ПНУТИЙ

05.01.2018

Написати коментар