1.    
  2.     ВИСЕЛЯТИ

ВИСЕЛЯТИ

ВИСЕЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВИСЕЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість). Виселення пожильців з приміщень, які вони займають, може бути допущено тільки судовим порядком і тільки з покладенням на органи, які роблять виселення, обов’язку надати тому, кого виселяють, інше придатне для житла приміщення (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 97); — Це Коцюбенко підвів під мене підступ! — сказав о. Артемій і постановив виселити Коцюбенка з села (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 169); Владою ухвалено виселити за межі Середньої Азії двадцять трьох баїв, а майно їх конфіскувати (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 543); // Переводити, переселяти з одного місця проживання в інше. Виселити на хутір.

Значення слова – ВИСЕЛЯТИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ВИСЕЛЯТИ Том 1 — Стор. 481. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ВИСЕЛЯТИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ВИСЕЛЯТИ

10.06.2018

Написати коментар