1.    
  2.     ВИ́СНАЖЕНИЙ

ВИ́СНАЖЕНИЙ

ВИ́СНАЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до виснажити. Нараз бідним жінкам, виснаженим боротьбою з злигоднями долі, усміхнулося щастя (Іван Франко, VI, 1951, 237); Жінки поспішали після дощу закрити вологу розпушенням. Для виснаженої і спраглої землі стала дорогою кожна краплина (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 135).

2. прикм. Ослаблений, змучений утомою, працею і т. ін. І людей сонце кримське не цурається.. Обгортає золотими своїми віями їхні білі, малокровні, виснажені тіла (Остап Вишня, I, 1956, 203); Поруч нього стояла виснажена, змарніла Поля (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 253).

Значення слова – ВИ́СНАЖЕНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ВИ́СНАЖЕНИЙ Том 1 — Стор. 491. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ВИ́СНАЖЕНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ВИ́СНАЖЕНИЙ

02.10.2017

Написати коментар