1.    
  2.     ВИСОКОВЕ́РХИЙ

ВИСОКОВЕ́РХИЙ

ВИСОКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який має високий верх або високу вершину. Цвітуть-процвітають маки городні і високоверхі коноплі зеленіють (Марко Вовчок, I, 1955, 11); В високоверхому домі на учті весільній сиділи Всі Менелая славетного родичі, друзі й сусіди Й бенкетували (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 73).

Як правильно писати та вживати слово – ВИСОКОВЕ́РХИЙ

Джерело – словник СУМ – ВИСОКОВЕ́РХИЙ Том 1 — Стор. 494.

Тлумачення та значення слова «ВИСОКОВЕ́РХИЙ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ВИСОКОВЕ́РХИЙ

15.03.2017

Написати коментар