1.    
  2.     ВИВЧАТИ

ВИВЧАТИ

ВИВЧАТИ, аю, аєш, недок., ВИВЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Навчаючись, набувати певних знань, відомостей в якій-небудь галузі; опановувати щось. Сам каган Симеон був високоосвіченою людиною, знав мови, вивчав багато наук, наповнив палати своїх теремів книгами (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 205); Він вивчив молдавську мову, яка схожа на румунську (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 104);

//  Науково досліджувати. Вони [комсомольці] також пішли.. вивчать вітрів закономірний лад, виводити пшеницю многолітню, життя нового виростити сад (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 76); Будову різних тіл вдалося дуже добре вивчити за допомогою рентгенівських променів (Наука і життя, 10, 1956, 10);

//  Набувати майстерності у чомусь. [Арсен:] Справжні танці — то мистецтво, яке теж треба змалку вивчати (Захар Мороз, П’єси, 1959, 318).

2. Учачи, запам’ятовувати, засвоювати. Шевченкового «Кобзаря» [І. Франко] вивчив напам’ять (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); Загін добре вивчив читати цього вірша колективно, він влучив просто в ціль (Олесь Донченко, I, 1956, 78).

3. Навчати кого-небудь чомусь. [Конон:] Мене вивчав той шорник, що недавно у попа лагодив хомути (Марко Кропивницький, II, 1958, 418); [Марія Михайлівна:] Ну, то ходім, я вам покажу, як розбирати гвинтівку, а потім і стріляти вивчу (Іван Кочерга, II, 1956, 222);

//  тільки док. Дати освіту. — Цей в мене буде великим чоловіком… Я його у школу віддам, вивчу вражого сина (Панас Мирний, IV, 1955, 70); Покійна дружина зоставила мені двох дочок, — одну я вже вивчив — поїхала в Арктику (Юрій Яновський, I, 1954, 21).

4. Старанно ознайомлюючись, спостерігаючи, намагатися збагнути, зрозуміти кого- або що-небудь, зробити певні висновки. Посідавши, вони деякий час мовчки вивчали один одного (Олесь Гончар, I, 1954, 495); Водночас я хочу якнайдокладніше вивчити завод, мати вичерпні відомості про технологічні процеси на ньому (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 152); Лобанов уже добре вивчив Сиволапа, знав, що від нього особливої ретельності в роботі ждати нічого (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 180).

Як правильно писати та вживати слово – ВИВЧАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ВИВЧАТИ Том 1 — Стор. 368. – словник української мови

Українська мова словник слово «ВИВЧАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ВИВЧАТИ

15.01.2018

Написати коментар