ЗАБАРНИ́Й

ЗАБАРНИ́Й, а, е.

1. Який бариться; повільний, неквапливий. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник Грінченка); Рух козацьких загонів був надзвичайно забарний (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 502);

//  Який настає повільно, із запізненням. Весна цього року, немов не тутешня, забарна і холодна (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 105).

2. Який вимагає багато часу; загайний. — Це діло трудне, забарне, та й грошей багато коштує (Панас Мирний, V, 1955, 167); Насправді ж він [хірург] тримав руки так для того, щоб не доторкнутися ненароком якогось предмета і не звести нанівець весь складний і забарний процес стерилізації рук (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 29).

Як правильно писати та вживати слово – ЗАБАРНИ́Й

Джерело – словник СУМ – ЗАБАРНИ́Й Том 3 — Стор. 16.

Тлумачення та значення слова «ЗАБАРНИ́Й» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).