1.    
  2.     ЗАБИРАТИСЯ

ЗАБИРАТИСЯ

ЗАБИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАБРАТИСЯ, беруся, берешся, док.

1. Залазити куди-небудь (нагору, всередину і т. ін.). Втомившись, вони [діти] забирались на біле (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 312); Така глибока втома.. Хотілося б у лісі десь Забратися в пожовклий лист І звіром до весни проспати (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 343); Колись унук, забравшись на коліна Дідусеві, ..Між сивиною знайде в нього шрам (Максим Рильський, I, 1956, 260);

//  Проникати куди-небудь (про світло, вітер і т. ін.). Сонечко вже зійшло.. і забиралось у всі куточки (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Крижаними голками вітер колов обличчя, забирався крізь одежу до тіла (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 395);

//  Потай заходити, проникати куди-небудь. — А що як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там (Іван Котляревський, I, 1952, 221); Хтось до саду забрався і трусить яблуню (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 183);

//  Заходити, заїжджати куди-небудь далеко; опинятися десь. Вони йшли далі і далі, забирались в холодний і непривітний глиб верховинних лісів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 347); — То по своїм ділам? — знову допитується Книш, не второпавши, чого се Рубець у губернію забрався (Панас Мирний, III, 1954, 266);

//  Перебиратися, переїжджати куди-небудь. Умовились, що завтра Мотря прийде на розглядини до Семена, а потому й зовсім забереться до нього (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 47); [Лукаш:] Якщо я тут маю питати, хто до мене сміє ходити, а хто ні, то ліпше сам я знов з лісу заберуся на село (Леся Українка, III, 1952, 238).

 Забиратися (забратися) вгору (на височінь і т. ін.) — підніматися дуже високо. Забирається [лебідь] на страшенну височінь — ледве мріє… (Олесь Гончар, III, 1959, 179).

2. розм. Відходити, від’їжджати звідкись, куди-небудь. [Гантін:] Це ти на здогад, щоб я забирався з хати? (Леся Українка, III, 1952, 717); — Ти ще на мене наговори будеш писати? Так забирайся зараз же із ділянки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 236); Соцький наказав, щоб усі забиралися з кріпості, бо надходить вечір (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 27); Ще сеї самої ночі всі Слони забралися з сього місця (Іван Франко, IV, 1950, 102).

3. до чого, розм. Братися за яку-небудь справу, приступати до чого-небудь. Часом він забирався до писання церковних книжок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Поволі й ліниво забирався він до роботи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 77); Мати замовкла, стала лагодити обід для батька. Тарас також забрався до їди (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 38);

//  з інфін., рідко. Починати щось робити. Наймит нагодував худобу й забрався чистити стайню (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 46).

Забирається на тепло (холод і т. ін.) — починає тепліти (холодніти і т. ін.).

4. розм. Братися (руками). Нуте, козаки, у скоки, Заберімося під боки (Українські народні думи.., 1955, 105).

 Забратися за руки — взяти за руки один одного. Подруги раді, забравшись за руки, не пішли — побігли з двору (Панас Мирний, III, 1954, 34).

5. тільки недок. Пас. до забирати 1—4. Вода забирається з річки потужними насосами (Наука і життя, 2, 1957, 5).

Як правильно писати та вживати слово – ЗАБИРАТИСЯ

Джерело – словник СУМ – ЗАБИРАТИСЯ Том 3 — Стор. 21.

Тлумачення та значення слова «ЗАБИРАТИСЯ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗАБИРАТИСЯ

02.06.2017

Написати коментар

Notice: Undefined variable: user_ID in /home/yuuLJYCpqZnz/dulinua.hostenko.net/wp-content/themes/slovnik/comments.php on line 77