ЗАГНІ́ЧЕНИЙ

ЗАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до загнітити 1. Довгі листи загнічених пирогів з грибами стояли уже на столах (Петро Панч, Гсмоп. Україна, 1954, 73).

2. діал. Дієпр. пас. мин. ч. до загнітити 2. Хлопці [семінаристи] нічого собі, тільки таки трошки загнічені спеціальним вихованням (Леся Українка, V, 1956, 302).

Як правильно писати та вживати слово – ЗАГНІ́ЧЕНИЙ

Джерело – словник СУМ – ЗАГНІ́ЧЕНИЙ Том 3 — Стор. 81.

Значення та приклади вживання слова «ЗАГНІ́ЧЕНИЙ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).