1.    
  2.     ЗАШЕРХАТИ

ЗАШЕРХАТИ

ЗАШЕРХАТИ, ав, недок., ЗАШЕРХНУТИ і ЗАШЕРХТИ, хне, док.

1. без додатка і чим. Укриватися тонким шаром криги; замерзати. Дні стояли ясні. Але ранки були вже холодні й у річці над берегом вода зашерхала кригою (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 241); Уже вода зашерхла на озерах. Опада останнє листя (Максим Рильський, I, 1960, 283); Калюжа ще не встигла взятися кригою і тільки трохи зашерхла (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 364).

2. без додатка. Втрачаючи вологу, засихати на поверхні. Додолу ж, туди і сюди розхилившись, чоботи журно дивились, — на жовті онучі, на груддя, брилки землі, що зашерхли за ніч (Павло Тичина, I, 1957, 246);

//  Втрачати звичайну вологість (про горло, рот, губи); пересихати. Се він говорить, аби горло не зашерхало (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 501);

//  Ставати шкарубким (звичайно про шкіру рук, обличчя). В перші дні роботи на полі біле обличчя лаборантки зробилося густо-рожевим, руки зашерхли, загрубіли (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 54);  * Образно. Німіють жалі, зашерхає думка (Степан Васильченко, I, 1959, 264).

Як правильно писати та вживати слово – ЗАШЕРХАТИ

Джерело – словник СУМ – ЗАШЕРХАТИ Том 3 — Стор. 413.

Тлумачення та значення слова «ЗАШЕРХАТИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗАШЕРХАТИ

18.06.2017

Написати коментар