1.    
  2.     ЗАСТАНО́ВА

ЗАСТАНО́ВА

ЗАСТАНО́ВА, и, жін., діал.

1. Застава (див. застава 1 1). Кожушанку у застанову не візьму, а як треба грошей, то продай кожушанку або теличку (Любов Яновська, I, 1959, 69).

2. Розум; міркування. Тривога відняла їй усю силу, всю застанову (Іван Франко, VII, 1951, 123); — Приходять до мене такі хвилі, от як оця тепер, що одна думка без застанови — і я позбавлю себе життя (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 155).

Як правильно писати та вживати слово – ЗАСТАНО́ВА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗАСТАНО́ВА Том 3 — Стор. 328. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗАСТАНО́ВА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗАСТАНО́ВА

07.05.2017

Написати коментар

Notice: Undefined variable: user_ID in /home/yuuLJYCpqZnz/dulinua.hostenko.net/wp-content/themes/slovnik/comments.php on line 77