1.    
  2.     ЗАВБА́ЧЛИВИЙ

ЗАВБА́ЧЛИВИЙ

ЗАВБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Здатний наперед розгадати чиї-небудь наміри, зрозуміти якісь обставини, врахувати потреби і т. ін. Лона була жадібна, хижа, хоч водночас розумна і завбачлива (Іван Сенченко, Опов., 1959, 101); У завбачливого Лукича знайшовся в кишені засмальцьований індивідуальний пакет (Олесь Гончар, I, 1954, 467); Завбачливий Богун щодня водив свій полк у поле: вчив козацької науки (Яків Качура, II, 1958, 427).

Як правильно писати та вживати слово – ЗАВБА́ЧЛИВИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗАВБА́ЧЛИВИЙ Том 3 — Стор. 39. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗАВБА́ЧЛИВИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗАВБА́ЧЛИВИЙ

09.12.2017

Написати коментар