1.    
  2.     ЗЧІСУВАТИ

ЗЧІСУВАТИ

ЗЧІСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЧЕСАТИ, зчешу, зчешеш, док., перех.

1. розм. Те саме, що розчісувати. Сумує він [Рибалка],.. Аж — гульк! ..з води Дівчинонька пливе І косу зчісує, і брівками моргає!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 76); — Іди, синку, додолоньку, Змию, зчешу тобі головоньку! (Павло Чубинський, V, 1874, 937).

2. тільки док., перен., розм. Відтяти, зрізати. Нема вже й того коня, що носив тебе на крилах, і шаблі, що не одну татарську голову зчесала (Олекса Стороженко, I, 1957, 179); Літак зчесав верховіття тополі і впав у кущі, в болото (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 182);

//  безос. Ех же ж і рвонуло! Розлетівся патрон на клаптики і одним шматком так і зчесало ніготь на великім пальці в Олекси… (Остап Вишня, II, 1956, 261).

3. спец. Розчісуючи, чешучи, знімати, видаляти частину шерсті, пуху і т. ін.

Як правильно писати та вживати слово – ЗЧІСУВАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗЧІСУВАТИ Том 3 — Стор. 740. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗЧІСУВАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗЧІСУВАТИ

26.03.2018

Написати коментар

Notice: Undefined variable: user_ID in /home/yuuLJYCpqZnz/dulinua.hostenko.net/wp-content/themes/slovnik/comments.php on line 77