1.    
  2.     ЗДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ

ЗДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ

ЗДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до здерев’яніти;

//  у знач. прикм. Сіянці першого сорту повинні мати прямий, рівний стовбурець, здерев’янілий верхівковий пагін і сформовану верхівкову бруньку (Лісівн. полезах. лісорозв., 1956, 229); Чи зуміють здерев’янілі руки послати патрон у гвинтівку? (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 246).

2. у знач. прикм., перен. Який завмер, застиг на місці. Він сидів здерев’янілий і стежив за нею безсильним поглядом (Іван Франко, VI, 1951, 242).

Як правильно писати та вживати слово – ЗДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ Том 3 — Стор. 533. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗДЕРЕВ'ЯНІ́ЛИЙ

19.04.2017

Написати коментар