1.    
  2.     ЗДОБУВАТИСЯ

ЗДОБУВАТИСЯ

ЗДОБУВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗДОБУТИСЯ, удуся, удешся; мин. ч. здобувся, булася, лося; наказ. сп. здобудься; док.

1. чого, розм. Діставати, придбавати що-небудь. Не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 181); Здобувся [музика] рани і довго на дерев’янці ходив (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 340).

2. на що, діал. Спромагатися. Здобувається [Тихович] на рештку енергії, аби скінчити виноградник (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 208); Купив [Степан] плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 50).

 Здобуватися (здобутися) на слово (на голос) — бути спроможним що-небудь вимовити. Тілько часом для чемності здобувалася [Целя] на якесь слово (Іван Франко, II, 1950, 316); Юзя таки здобулася на голос (Леся Українка, III, 1952, 654).

3. тільки недок. Пас. до здобувати. Про те, якою ціною здобувалися всі оці ліжка та ковдри, білизна та кривобокі різношерсті табуретки, знав хіба що один завгосп (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 21); [Кічу нові] На жаль, світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань… (Олександр Довженко, I, 1958, 469).

Значення слова – ЗДОБУВАТИСЯ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЗДОБУВАТИСЯ Том 3 — Стор. 543. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЗДОБУВАТИСЯ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗДОБУВАТИСЯ

21.06.2018

Написати коментар