1.    
  2.     ЖАДНИЙ

ЖАДНИЙ

ЖАДНИЙ 1, а, е, рідко. Те саме, що жадібний. Те, що лишилося ще в мені, жадне лише спокою, гармонії і поезії (Ольга Кобилянська, III, 1956, 9); — Жадний до книжок чоловік, — вирішив Сахно, ще не знаючи, як поставищися до цього (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 179); Ні, не плаче [Ярема]: змія люта, Жадна випиває Його сльози, давить душу, Серце роздирає (Тарас Шевченко, I, 1951, 117); * Образно. Виприсне вигук: «Гей, сірі!» Та жадні простори зразу ж і ковтали його (Андрій Головко, I, 1957, 58).

ЖАДНИЙ 2 див. жодний.

Як правильно писати та вживати слово – ЖАДНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЖАДНИЙ Том 2 — Стор. 502. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЖАДНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЖАДНИЙ

29.09.2018

Написати коментар