1.    
  2.     ЖА́РЕНИЙ

ЖА́РЕНИЙ

ЖА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до жарити 1. Поївши добре вареників та карасів, у сметані жарених, ..вишнівкою на дорогу запили [пан хорунженко з панотцем] (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 195).

2. прикм. Приготовлений для їжі жаренням. Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі (Олекса Стороженко, I, 1957, 184);

//  у знач. ім. жарене, ного, сер. Страва, приготовлена жаренням. — Бач, понаходили… Треба хоч жареного їм поставити (Панас Мирний, III, 1954, 148).

Значення слова – ЖА́РЕНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЖА́РЕНИЙ Том 2 — Стор. 509. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЖА́РЕНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЖА́РЕНИЙ

21.09.2018

Написати коментар