1.    
  2.     ЖДАТИСЯ

ЖДАТИСЯ

ЖДАТИСЯ, ждеться, недок.

1. Передбачатися в майбутньому. Думала іти в черниці Або вбитись, утопитись, Так жаль маленьких діток стало — Звичайне, мати, що й казать. Та може ждався-таки й зять: Бо вже Катруся підростала (Тарас Шевченко, II, 1953, 249); Через два тижні ждалося весілля у Якова (Панас Мирний, IV, 1955, 38).

2. безос. Відчувати потребу, необхідність у кому-, чому-небудь; хотітися, бажатися. Тільки ж не так воно сталось, як ждалось (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 237); Йосип, тілько кинув оком на своїх, зразу помітив, що не таку невістку ждалося батькові-матері, не таку сестру брату-братовій (Панас Мирний, IV, 1955, 50).

 Не ждатися, безос. — не бажати затримуватися де-небудь, чекати на когось, на щось. Не ждеться діткам, — побігли в клуню: — Де ж наша мама? — скажи, татуню! (Павло Грабовський, I, 1959, 332); Нам, як кораблям, не ждалось: плисти б на нові причали! (Павло Тичина, II, 1957, 239).

Як правильно писати та вживати слово – ЖДАТИСЯ

Джерело – словник СУМ – ЖДАТИСЯ Том 2 — Стор. 516.

Значення та приклади вживання слова «ЖДАТИСЯ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЖДАТИСЯ

13.03.2017

Написати коментар