ЖЕНИТИСЯ

ЖЕНИТИСЯ, женюся, женишся, недок. і док., на кому, рідко з ким, без додатка. Брати шлюб (про чоловіка); одружуватися. Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати (Тарас Шевченко, I, 1951, 261); — Як буду коли женитися, мамо, з Манею чи іншою, все одно, однаково буду для себе женитися (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32); Старий надумав учетверте женитися (Юрій Смолич, I, 1958, 46). ♦ Ненадовго старий жениться — про швидку зміну бажань, настрою.

Значення слова – ЖЕНИТИСЯ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЖЕНИТИСЯ Том 2 — Стор. 519. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЖЕНИТИСЯ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).