ЖЕРУ́Н

ЖЕРУ́Н, а, чол., фам. Той, хто багато пожирає. Жерун і п’янюга був із нього такий, що часом самому вадило (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 50).

Значення слова – ЖЕРУ́Н – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЖЕРУ́Н Том 2 — Стор. 522. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЖЕРУ́Н» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).