1.    
  2.     ЖЕ́ВРИВО

ЖЕ́ВРИВО

ЖЕ́ВРИВО, а, сер., рідко. Те саме, що полум’я. Біля вогнища порався, роздуваючи жевриво, бородатий літній чоловік (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 77); * Образно. Ні з сього ні з того почув Іван, як.. жевриво встиду обілляло все його тіло (Іван Франко, III, 1950, 136).

Значення слова – ЖЕ́ВРИВО – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЖЕ́ВРИВО Том 2 — Стор. 518. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЖЕ́ВРИВО» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЖЕ́ВРИВО

14.09.2018

Написати коментар