1.    
  2.     ЖУРАВКА

ЖУРАВКА

ЖУРАВКА, и, жін., розм. Самка журавля; журавлиця. Де журавка ходила, Там пшениця вродила. Де журавель походив, То там кукіль уродив (Українські народні ліричні пісні, 1958, 397); Зашумлять під вітром Сосни зеленаві, Пролуна журавки тихий крик (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 76).

Як правильно писати та вживати слово – ЖУРАВКА

Джерело – словник СУМ – ЖУРАВКА Том 2 — Стор. 547.

Тлумачення та значення слова «ЖУРАВКА» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЖУРАВКА

21.06.2017

Написати коментар