1.    
  2.     ЗЯ́БЛИК

ЗЯ́БЛИК

ЗЯ́БЛИК, а, чол. Лісовий співочий птах родини в’юркових, який має рожево-червоне забарвлення на боках і черевці, білі смуги на крилах, коричневі груди. По всьому лісу лунає весняний спів зябликів та вівсянок (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 24); Зяблик славив піснею весну, життя, не звертаючи ні на кого уваги. Коричневогрудий, сам рожевий, з тонкою білою мережкою на крилах, він весь ніби сяяв на сонці і гучно славив весну (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 26).

Як правильно писати та вживати слово – ЗЯ́БЛИК – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗЯ́БЛИК Том 3 — Стор. 742. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗЯ́БЛИК» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗЯ́БЛИК

26.08.2018

Написати коментар