1.    
  2.     ЗЯ́БРА

ЗЯ́БРА

ЗЯ́БРА, бер, мн. (одн. зябра, и, жін.). Органи дихання в риб та деяких інших водяних тварин, які дихають киснем, розчиненим у воді. Як мешканець водного середовища, рак дихав зябрами — ніжними бахромчастими виростами тіла (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 38); Воєводський дозорець у лівій руці тримав за зябра велику щуку (Іван Ле, Наливайко, 1957, 8). За зябра брати (взяти, схопити і т. ін.) кого — примушувати кого-небудь виконати, зробити щось. А ти з характером, за зябра береш (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 53).

Як правильно писати та вживати слово – ЗЯ́БРА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗЯ́БРА Том 3 — Стор. 742. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗЯ́БРА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗЯ́БРА

31.08.2017

Написати коментар