ЗЯЯТИ

ЗЯЯТИ, зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 155); Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб (Василь Кучер, Голод, 1961, 442); Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 62); // чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Залишений противником укріплений район ..зяяв мертвими дірками амбразур (Олесь Гончар, I, 1954, 382).

Значення слова – ЗЯЯТИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЗЯЯТИ Том 3 — Стор. 744. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЗЯЯТИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).