1.    
  2.     ЗЯТЬО́К

ЗЯТЬО́К

ЗЯТЬО́К, тька, чол., фам. Пестл. до зять. — Щасливо, матусю… — сказала тихо [Таня].. А зимою і саму ждіть в гості. Не пізніше. — Та не саму, а з зятьком, — жартівливо поправила Клава (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 119); // зневажл. — Воно таки якби дочка йшла за богослова, то не жаль було б і заходу! А цей латаний зятьок нехай пробачає (Нечуй-Левицький, I, 1956, 139).

Як правильно писати та вживати слово – ЗЯТЬО́К – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗЯТЬО́К Том 3 — Стор. 744. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗЯТЬО́К» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗЯТЬО́К

27.10.2018

Написати коментар