ЗО́ЛОТЦЕ

ЗО́ЛОТЦЕ, я, сер. Пестл. до золото. 1. — А ти, значить, золотце миєш? — запитав Цапигін. Прихована тривога майнула в Мамедових очах. — Нема золота, — хутко сказав він (Олесь Донченко, II, 1956, 38). ♦ Срібне золотце — про паскудну людину. [Явдоха:] Навіщо ви вийшли за нього? Спитали б мене, дарма що брат, сказала б прямо: не йдіть, бо то.. срібне золотце!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 462).

Як правильно писати та вживати слово – ЗО́ЛОТЦЕ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗО́ЛОТЦЕ Том 3 — Стор. 683. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗО́ЛОТЦЕ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).