1.    
  2.     ЗО́НА

ЗО́НА

ЗО́НА, и, жін.

ЗОНА́, и, жін., с. г. Хвороба хлібних злаків; сажка. Уражуються грибками зони тільки злакові рослини (Профілактика захворювань.., 1955, 190); Ціла ланка людей перевіряла на процент вологості яровизоване.. насіння вівса; протравлювала його розчином формаліну від зараження зоною (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 51).

1. Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Коли прифронтова зона залишилася позаду, Панько попрощався з обома інженерами.. і зник у переліску (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 154); Побудовані і будуються нові села, що їх переносять із зони затоплення (Олександр Довженко, III, 1960, 88); На земній кулі склалась величезна зона миру (Програма КПРС, 1961, 50); Тривалий час серце людини було «забороненою зоною» для хірурга (Наука і життя, 9, 1962, 9).

2. Пояс або широка смуга земної поверхні, що характеризуються певними фізико-географічними особливостями. За природними особливостями земну кулю можна поділити на природні пояси, або зони.. Кожна зона характеризується певними особливостями клімату, рослинного і тваринного світу. Між зонами немає різкої межі: одна в другу переходить поступово (Фізична географія, 5, 1956, 121); На півночі республіки простягається лісова зона, так зване Полісся (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 86); Зона пустині.

Як правильно писати та вживати слово – ЗО́НА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗО́НА Том 3 — Стор. 684. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗО́НА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗО́НА

06.03.2018

Написати коментар