ЗВЕЛИЧУВАТИСЯ

ЗВЕЛИЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗВЕЛИЧИТИСЯ, чуся, чишся і ЗВЕЛИЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Ставати величним, прославлятися. — Я тепер наче Цезар Бірото, — усміхнувся Батайль, — звеличився і зазнав падіння (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 270);

//  Усвідомлювати своє значення. — Біля машини людина якось відразу виростає.. Поставили Васю до машини, і раптом звеличився хлопець (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 270).

2. тільки звеличатися, док. Похвалитися ким-, чим-небудь, виявити гордість за когось, щось. Я розумію мамині турботи. Вони хочуть перед родом звеличатися дочкою (Яків Качура, II, 1958, 50).

3. тільки недок. Пас. до звеличувати 2. У мудрослів’ї закарпатських українців пристрасно поетизується, звеличується безсмертний Ілліч, прославляються його немеркнучі ідеї (Народна творчість та етнографія, 3, 1964, 91).

Значення слова – ЗВЕЛИЧУВАТИСЯ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЗВЕЛИЧУВАТИСЯ Том 3 — Стор. 464. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЗВЕЛИЧУВАТИСЯ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).