1.    
  2.     ЗВІШУВАТИ

ЗВІШУВАТИ

ЗВІШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВІСИТИ, звішу, звісиш, док., перех. Опускати що-небудь донизу, залишаючи у висячому положенні. Білокорі берізки звішували до самої землі свої золоті сережки (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 366); Чіпка сидів на лаві, ноги звісив (Панас Мирний, I, 1949, 160); — А ти, байбасе, чого стоїш, руки звісив, — звернувся Бульба до Андрія (Олександр Довженко, I, 1958, 218); // Низько нахиляти (голову). Гнат хмурніє, звішує голову на груди (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 311).

Значення слова – ЗВІШУВАТИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЗВІШУВАТИ Том 3 — Стор. 489. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЗВІШУВАТИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗВІШУВАТИ

30.10.2018

Написати коментар