1.    
  2.     ЗВО́ЩИК

ЗВО́ЩИК

ЗВО́ЩИК, а, чол., розм., заст. Візник. Він не взяв звощика і пішов пішки (Панас Мирний, III, 1954, 275); [Гострохвостий:] Гукніть, будьте ласкаві, щоб звощики під’їхали під самі ворота (Нечуй-Левицький, II, 1956, 525); Озирнувся [Доря] на візника. Зігнувшись, звощик копирсав щось в колесі пальцем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 377).

Як правильно писати та вживати слово – ЗВО́ЩИК – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗВО́ЩИК Том 3 — Стор. 498. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗВО́ЩИК» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗВО́ЩИК

07.01.2018

Написати коментар