1.    
  2.     ЗЗИВАТИ

ЗЗИВАТИ

ЗЗИВАТИ і рідко ІЗЗИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗІЗВАТИ, зізву, зізвеш, док., перех., розм. Сигналом, криком чи якось інакше збирати в одне місце всіх або багатьох; скликати. Дзвоник.. давно вже гуде і ззиває до місця гласних, що розтеклися по всіх усюдах (Панас Мирний, III, 1954, 386); Оце, було, щовечора, як пора йти на вечорниці.., то дівчата, то парубки й кричать — ззивають, кого там нема (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 57); // Кликати, запрошувати куди-небудь, до когось. Коваль.. клепле та й співа, всіх до кузні іззива (Іван Франко, XI, 1952, 176); Латин.., Щоб не попастись в кайдани, Зізвав к собі панів вельможних (Іван Котляревський, I, 1952, 184).

Як правильно писати та вживати слово – ЗЗИВАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЗЗИВАТИ Том 3 — Стор. 565. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЗЗИВАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЗЗИВАТИ

16.04.2017

Написати коментар